1. Люди відрізняються один від одного тим, як і де вони локалі¬зують контроль над значущими подіями у своєму житті. Можливі два протилежні типи такої локалізації: екстернальний та інтернальний. Людина екстернального типу вважає, що події, які з нею відбуваються, є наслідком впливу зовнішніх сил — випадку, інших людей тощо, і від неї не залежать. Людина інтернального типу вважає, що події, які з нею відбуваються, є. результатом її власної діяльності. Будь-яка людина займає певну позицію на шкалі від інтернальності до екстернальності. 2. Рівень суб’єктивного контролю конкретної людини є постійним і визначає її поведінку в будь-яких ситуаціях. Пристосування та поступливість властиві людям екстернального типу, а інтернали менш схильні підкорятися тиску інших і чинять опір, коли відчувають, що ними маніпулюють. Люди інтернального типу краще працюють наодинці, екстернали — під контролем. 1. А. Діти потрапляють у біду тому, що батьки дуже часто карають їх. Б. У наш час неприємності з дітьми трапляються часто тому, що батьки дуже м’яко ставляться до них. 2. А. Багато невдач буває, коли не щастить. Б. Невдачі людей є результатом їх власних помилок. 3. А. Одна з головних причин, чому здійснюються неморальні вчинки в суспільстві, полягає у тому, що оточуючі примиряються з ними. Б. Завжди будуть неморальні вчинки, незалежно від того, на¬скільки старанно оточуючі прагнуть запобігти їм. 4. А. Врешті-решт до людей приходить заслужене визнання. Б. На жаль, заслуги людини часто залишаються невизнаними, незважаючи на всі її старання. 5. А. Думка, що викладачі несправедливі до учнів, є хибною. Б. Багато учнів не розуміє, що їхні оцінки можуть залежати від випадкових обставин. 6. А. Успіх керівників багато в чому залежить від вдалого збігу об¬ставин. Б. Здібні люди, які не стали керівниками, самі не використали своїх можливостей. 7. А. Хоч би як ви старалися, деякі люди не симпатизуватимуть вам. Б. Той, хто не зумів завоювати симпатії оточуючих, просто не вміє спілкуватися з людьми. 8. А. Спадковість відіграє головну роль у формуванні характеру і поведінки людини. Б. Тільки життєвий досвід визначає характер і поведінку людини. 9. А. Я часто помічаю слушність приказки: «Чому бути — того не минути». Б. Мені здається, що краще прийняти рішення і діяти, ніж по¬кладатися на долю. 10. А. Для добре підготовленого спеціаліста не існує такої речі, як упереджена перевірка. Б. Навіть добре підготовлений спеціаліст часто не витримує упе¬редженої перевірки. 11. А. Успіх е результатом старанної праці і мало залежить від возіння. Б. Щоб досягти успіху, треба не пропустити щасливого випадку. 12. А. Кожний громадянин може впливати на важливі державні рі¬шення. Б. Суспільством керують люди, які висунуті на відповідальні по¬сади, а інші мало що можуть зробити. 13. А. Будуючи плани, я завжди впевнений, що зможу їх здійснити. Б. Не завжди доцільно планувати далеко вперед, оскільки багато залежить від того, як складуться обставини. 14. А. Є люди, про яких упевнено можна сказати, що вони недобрі. Б. У кожної людини є щось добре. 15. А. Здійснення моїх бажань не пов’язане з везінням. Б. Коли не знають, як бути, підкидають монету. По-моєму, в житті це часто можна використовувати. 16. А. Керівником часто стають завдяки щасливому збігу обставин. Б. Досягнення певної керівної посади залежить від здатності ке¬рувати людьми, везіння тут ні до чого. 17. А. Більшість із нас не може впливати якось суттєво на світові події. Б. Беручи активну участь у суспільному житті, люди можуть ке¬рувати подіями у світі. 18. А. Більшість людей не розуміє, наскільки їхнє життя залежить від випадкових обставин. Б. У дійсності не існує такої речі, як везіння. 19. А. Завжди слід бути готовим визнати свої помилки. Б. Як правило, легше не підкреслювати свої помилки. 20. А. Важко дізнатися, чи справді Ви подобаєтеся людині, чи ні. Б. Кількість Ваших друзів залежить від того, наскільки Ви при¬ваблюєте до себе інших. 21. А. Зрештою, неприємності, які трапляються з Вами, урівноважу¬ються приємними подіями. Б. Більшість невдач є результатом незнання, лінощів, відсутності здібностей або всіх трьох причин відразу. 22. А. Якщо докласти досить зусиль, то можна викорінити бездуш¬ність і формалізм. Б. Є речі, з якими важко боротися, тому бездушність і форма¬лізм викорінити неможливо. 23. А. Інколи важко зрозуміти, із чого виходять керівники, коли ви¬сувають людину на винагороду. Б. Винагорода залежить від того, як старанно людина працює. 24. А. Хороший керівник очікує від підлеглих, аби вони самі вирі¬шували, що вони повинні робити. Б. Хороший керівник дає чітко зрозуміти, в чому полягає робота кожного підлеглого. 25. А. Я часто відчуваю, що мало впливаю на те, що відбувається зі мною. Б. Не мажу повірити, що випадок або доля відіграють важливу роль у моєму житті. 26. А. Люди самотні через те, що не виявляють товариськості до ото¬чуючих. В. Не мас сенсу добиватися прихильності людей: якщо ти їм по¬добаєшся, то подобаєшся. 27. А. Характер людини залежить головним чином від її сили волі. Б. Характер людини формується переважно у колективі. 28. А. Те, що зі мною трапляється, це справа моїх власних рук. Б. Інколи я відчуваю, що моє життя розвивається у “напрямі, який не залежить від моєї волі. 29. А. Я часто не можу зрозуміти, чому керівники чинять саме так, а не інакше. Б. Зрештою, за погане управління організацією відповідальні самі люди, які в ній працюють. Дані методики проводилися в умовах, аналогічних тим, які були забезпечені для проведення тестів “на креативність”. Досліджуваними виступили 50 креативів і 50 некреативів, які представляли генеральну сукупність вибірки. Тестування проводилось на учнях 7-х, 8-х, 9-х класів, загальноосвітньої середньої школи № 25 м. Луцька. Досліджувані відбиралися віком від 12 до 15 років. Тривалість проведення даних діагностичних методик становила 10 хвилин для опитувальника визначення потреби в досягненні і 20 хвилин для тесту суб’єктивної локалізації контролю.