Виявлення креативів і дослідження специфіки взаємозв’язку локалізації суб’єктивного контролю і мотиваційних особливостей у творчо-обдарованих індивідів проводилось у ЗОСШ №25 м. Луцька. В експерименті брали участь учні 7-х, 8-х, 9-х класів. Вік досліджуваних становив від 12 до 15 років. Діагностика креативності за тестами Дж. Гільфорда тривала 45 хвилин. Тести проводились в груповому варіанті. При проведенні методик враховувалось, що креативність проявляється в повній мірі лише в благоприємних умовах. Неблагоприємні функціональні стани, недостатньо доброзичлива атмосфера тестування знижують результати прояву необхідних психологічних особливостей. Щоб уникнути факторів, наведених вище, було мінімізовано мотивацію досягнення і зорієнтовано досліджуваних на прояв своїх прихованих здібностей. З цією метою, уникалось відкрите обговорення предметної спрямованості методики, тобто досліджуваним не повідомлялось про те, що тестуються творчі здібності. Кожному учневі видавались бланки для фіксації відповідей. Приміщення, в якому проводились методики, були провітрене, чисте, добре освітлене, в ньому дотримувалась тиша. Перед початком тестування за методиками Гільфорда до відома тестованих доводилась відповідна інструкція, що наведена в додатку № . Потім тестуючий мав переконатись, що діагностовані правильно зрозуміли інструкцію. Для цього досліджуваним пропонувалось декілька пробних простих завдань. Якщо у тестованих виникали значні труднощі, то діагност сам розв’язував кілька таких завдань, ілюструючи процедуру роботи з даними тестами. Переконавшись, що діагностовані чітко зрозуміли, що від них вимагають як їм необхідно діяти під час такого тестування, тестуючий пропонував учням нормативні завдання першого тесту, і, таким чином, запускав процес безпосередньої самостійної роботи діагностованих з цими “креативними” тестами. Послідовність роботи з останніми, реєстрація “сирих” даних і їх опрацювання та інтерпретація проводяться згідно з відповідними “атрибутами” даних тестів (див.:Додаток ). З метою доведення валідності тестів Дж.Гільфорда на креативність використовується метод експертних оцінок. Це методика опосередкованого вимірювання креативних рис особистості. Вона включає список якостей (див.: Додаток), притаманних творчо обдарованим особистостям. Педагогам, які оцінювали креативні прояви учнів давались бланки для заповнення (див.: Додаток). Вчителям пропонувалось оцінити (за наведеним списком) якості кожного учня на основі такої шкали оцінок: 3 бали – за яскраво виражені прояви даної якості; 2 бали – за наявність якості; 1 бал – за окремі прояви якості; 0 балів – за відсутність якостей. Процедура оцінювання учнів за списком якостей завершувалася виведенням середньої індивідуальної оцінки для кожного учня, яка обчислювалася за індивідуальними оцінками всіх експертів: Де МІнд – середня індивідуальна оцінка учня; Хі – індивідуальні оцінки експертів; n – кількість експертів. Для виявлення взаємозв’язку між особливостями мотивації досягнення і суб’єктивною локалізацією контролю у креативів були використані такі методики: 1. Тест для визначення потреби у досягненні (Ю.Орлова). 2. опитувальних “Шкала локус-контролю”. Тест дня визначення потреби у досягненнях (ПД) (Ю.М.Орлов, В.І.Шкуркін, Л.П.Орлова, 1974) 1. Думаю, що успіх у житті залежить радше від випадку, ніж роз¬рахунку. 2. Якщо я втрачу улюблене заняття, життя для мене втратить сенс. 3. Для мене в будь-якій справі важливіший процес її виконання, ніж кінцевий результат. 4. Вважаю, що люди більше страждають від невдач на роботі, ніж від поганих взаємин із близькими. 5. На мою думку, більшість людей живе віддаленими цілями, а не близькими. 6. У моєму житті було більше успіхів, ніж невдач. 7. Емоційні люди мені подобаються більше, ніж діяльні. 8. Навіть у звичайній роботі я намагаюся удосконалити деякі її елементи. 9. Захоплений думками про успіх, я можу забути про пересторогу. 10. Мої батьки вважали мене лінивою дитиною. 11. Думаю, що причина моїх невдач — обставини, а не я сам. 12. Мої батьки дуже суворо контролювали мене. 13. Терпіння у мене більше, ніж здібностей. 14. Лінощі, а не сумніви щодо успіху змушують мене часто відмов¬лятися від своїх намірів. 15. Думаю, що впевнена в собі людина — це я. 16. Заради успіху я можу ризикувати, якщо навіть шанси не на мою користь. 17. Я не сумлінна людина. 18. Кати все йде добре, моя енергія підсилюється. 19. Якби я був журналістом, писав би радше про оригінальні вина¬ходи, ніж про пригоди. 20. Мої родичі часто не поділяють моїх планів. 21. Рівень моїх вимог до життя нижчий, ніж у моїх друзів. 22. Мені здається, що наполегливості в мене більше, ніж здібностей.